Конспекти уроків хімії 8 клас за новою програмою

Тема уроку:Відносна молекулярна маса речовини. Її обчислення за хімічною формулою

Мета уроку

·         поглибити поняття про хімічну формулу, її використання для розрахунків; 

·         дати поняття про відносну молекулярну масу речовини; 

·         навчити визначати відносну молекулярну масу простих і складних речовин за їх формулами

Тип уроку:комбінований

                            Епіграф уроку

                                                                    Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе. 

                                                                                                        Петроній 

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

Давайте пригадаємо:

·         Що вивчає хімія?

·         Як поділяються хімічні речовини?

·         Що таке прості речовини, і які речовини називаються складними?

·         Які хімічні величини ми з вами вже вивчили?

ІІІ.Виконання вправ

Завдання 1

·         За відносними атомними масами розгадайте кросворд

По вертикалі: 1 – 108; 2- 129

По вертикалі: 1 – 108; 2- 129

По горизонталі: 1 – 39; 2 – 222; 3 – 16; 4 – 27; 5 – 127,5; 6 – 63,5. 

По вертикалі: 1 – 108; 2- 129

По вертикалі: 1 – 108; 2- 129

По горизонталі: 1 – 39; 2 – 222; 3 – 16; 4 – 27; 5 – 127,5; 6 – 63,5. 

 

Завдання 2 Хрестики-нулики

Що таке відносна атомна маса?

Як вона позначається?

Де можна знайти значення відносної атомної маси хімічних елементів?

Як ви думаєте, чи можна за її допомогою знайти масу молекули?

Як це можна зробити?

Відносна молекулярна маса

·         це маса однієї молекули речовини. Проте ця маса теж не є реальною, бо вона складається з суми відносних атомних мас атомів елементів. Тому доречно сказати, що молекулярна маса також є відносною молекулярною масою.

·         Позначається Mr

·         Визначте відносну молекулярну масу

·         Fe

·         CaCO3

·         K2O

·         O2

·         CuO

·         Na2SO4

Завдання 2

·         Na2O

·         NaI

·         H2O

·         HI

·         KCl

·         NH4OH

·         NaOH

Підбиття підсумків уроку

             На сьогоднішньому уроці ми вивчили…

·         Відносна молекулярна маса це - …

·         Вона позначається як …

·         Відносна молекулярна маса речовини визначається як сума …

Домашнє завдання

·         Прочитати  

·         Виконати завдання  

Тема уроку:Масова частка елемента в складній речовині.Масова частка розчиненої речовини

Мета уроку:навчити обчислювати масову частку елемента в складній речовині та масову частку розчиненої речовини;використовувати поняття «масова частка» для розрахункових задач;виховувати культуру наукового мислення та оформлення розрахункових задач.

Тип уроку:комбінований

                                                          Хід уроку

  1.Організаційний момент

   2..Актуалізація опорних знань учнів

   3..Хімічний диктант

  4.Повторення вивченого матеріалу

Масова частка розчиненої речовини

На практиці ми дуже часто маємо справу з розчинами: при приготуванні розчинів в домашніх умовах при будівництві або під час приготування їжі, при приготуванні ліків в аптеках, для проведення певних хімічних реакцій в лабораторіях тощо. Розчини, які використовуються в техніці чи побуті, частіш за все повинні містить певну кількість розчинної речовини, тобто, працюючи з розчинами, необхідно знати їх кількісний склад.

Одним із способів кількісної характеристики розчину є масова частка розчиненої речовини.Масова частка розчиненої речовини w — це відношення маси розчиненої речовини m₁ до загальної маси розчину m, виражене в частках одиниці або в процентах:

 , або

.

Загальна маса розчину складається з маси розчинника та маси розчиненої речовини: m = m₂ +m₁, де m₂ — маса розчинника.

Масова частка розчиненої речовини показує, яку частку від загальної маси розчину складає маса розчиненої речовини. Наприклад, в аптеці куплено розчин пероксиду водню з масовою часткою розчиненої речовини 3 %, що вказано на етикетці. Це означає, що в 100 грамах такого розчину міститься 3 грами розчиненого пероксиду водню.

Розглянемо приклад розрахунків із використанням поняття масова частка розчиненої речовини. Наприклад, слід визначити масову частку цукру в розчині, який отримали при розчиненні 50 г цукру в 250 г води. По-перше, слід визначити загальну масу отриманого розчину. До 250 г води додали 50 г цукру, оскільки m = m_розч + m_{розч.реч.}, то m = 250 г + 50 г = 300 г. Далі, використовуючи формулу для розрахунків масової частки розчиненої речовини отримуємо:

w =  (або 17 %)

Отже, у відповіді отримуємо, що масова частка цукру в отриманому розчині дорівнює 17 %.

Використовуючи формулу для розрахунків масової частки розчиненої речовини можна обчислювати масу розчиненої речовини та масу розчину:

m₁ = w · m

.Масова частка елемента у складній речовині

За хімічною формулою речовини можна визначити масові частки хімічних елементів, які входять до складу речовини. Масова частка елемента визначається як відношення його маси до маси речовини, до складу якої він входить. Тобто

де n- кількість атомів хімічного елемента Е; A_r(E) - відносна атомна маса елемента; M_r - відносна молекулярна маса речовини (для речовин немолекулярної будови - відносна формульна маса). Масова частка є безрозмірною величиною. Досить часто масову частку виражають у відсотках. Наприклад, визначимо масові частки хімічних елементів у натрій сульфаті Na₂SO₄.

1. Визначаємо відносну формульну масу сполукинатрій-два-ес-о-чотири:

 2. Визначаємо масову частку Натрію:

3. Визначаємо масову частку Сульфуру:

4. Визначаємо масову частку Оксигену:

5.Підбиття підсумків уроку

6.Домашнє завдання

                                                                        

Тема уроку: Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних    елементів
Мета уроку:повторити та систематизувати знання учнів про хімічні елементи;пояснити причину необхідності класифікації хімічних елементів;сформувати уявлення про природні групи хімічних елементів;виховувати уважність,систематичність вивчення навчального матеріалу
Тип уроку:вивчення нового матеріалу
                                            Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
3.Вивчення нового матеріалу

У 60-х рр. XIX століття було відомо 63 хімічні елементи. До їх числа входили такі відомі здавна елементи, як Аурум, Арґентум, Оксиген, Гідроген, Сульфур та інші. Перші спроби класифікації хімічних елементів були засновані на різко виражених протилежних властивостях простих речовин, утворених хімічними елементами, – металів і неметалів.

Пізніше було з’ясовано, що існують групи споріднених за властивостями елементів, які було названо природними групами (або сімействами). Наприклад, в одну з природних груп були об’єднані такі хімічні елементи, як Li, Na та K, а пізніше ще й Rb та Cs. Ці хімічні елементи утворюють прості речовини – метали, які є м’якими, пластичними, мають металічний блиск, дуже добре проводять тепло та електричний струм. Ці метали у порівнянні з усіма іншими металами відрізняються найбільшою хімічною активністю. Оксиди цих металів (Li₂O, Na₂O, K₂O, Rb₂O, Cs₂O) виявляють яскраво виражені основні властивості. Цим оксидам відповідають розчинні у воді основи – луги (LiOH, NaOH, KOH, RbOH, CsOH). У своїх сполуках ці елементи проявляють валентність І. Ці метали, об’єднані в одну природну групу, отримали назву лужних металів.

В іншу природну групу, споріднених за властивостями елементів, було включено Cl, Br, I, а пізніше F. Ці хімічні елементи утворюють прості речовини – неметали. За звичайних умов прості речовини фтор та хлор є газами, бром – рідиною, йод – кристалічною речовиною. Ці неметали порівняно з усіма іншими неметалами відрізняються найбільшою хімічною активністю. При взаємодії з металами вони утворюють солі (NaCl, MgBr₂, KI). Ці неметали, об’єднані в одну природну групу, здобули назвугалогенів, що з грецької перекладається як «ті, що народжують солі».

Крім лужних металів і галогенів, відома група інертних елементів, які у вигляді простих речовин утворюють благородні гази. До цієї групи належать хімічні елементи He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn. Молекули їх простих речовин є одноатомними. Всі вони за звичайних умов є газами, що в невеликих кількостях містяться в повітрі. Інертні елементи майже не утворюють хімічних сполук з іншими елементами, про що говорить їх назва.

Виокремлення природних груп подібних за властивостями елементів було важливим етапом класифікації елементів. Проте це не вирішувало головного завдання – створення класифікації всіх елементів, як схожих, так і несхожих за властивостями. До кінця 60-х рр. XIX століття було зроблено більше 50 спроб класифікації хімічних елементів. Найближче до відкриття періодичного закону підійшов Л. Мейєр. Він опублікував у 1864  році таблицю, в якій розмістив 44 із 63 відомих елементів у шести групах відповідно до зростання атомних мас за їх вищою валентністю за Гідрогеном, а в 1868 році опублікував напівдовгу таблицю елементів, у якій уперше вказав періоди. Головним недоліком робіт Л. Мейєра була відсутність наукової основи класифікації елементів.

4.Узагальнення та систематизація знань

Заповнюємо картки

5.Підбиття підсумків уроку

6.Домашнє завдання

Тема.  Поняття про лужні  , інертні елементи , галогени.

Мета. Поглибити знання учнів про класифікацію хімічних елементів,  дати поняття про природні групи елементів на прикладі лужних металів та галогенів, розвивати вміння виявляти істотні  ознаки хімічних елементів  та простих речовин , закономірності  у зміні їх властивостей у групах в залежності  від порядкового номера; підготувати учнів до сприйняття  періодичного закону.

Тип уроку. Засвоєння нових  знань і навичок.

                                                          Хід уроку.

I.       Організаційний етап.

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Гра „Ти – мені, я – тобі”. (Учні ставлять питання один одному, відповідаючи на них).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Поняття про групи подібних елементів. Розповідь.

Поділ елементів на метали, неметали і амфотерні елементи недостатній. Є природні групи елементів, які дуже подібні між собою.

А)Лужні метали (ті, що внаслідок взаємодії з водою утворюють луги). Це такі елементи: Літій Li, Калій К, Натрій Na, Рубідій Rb, Цезій Cs, Францій Fr. Вони мають металічний блиск, м’які, пластичні, легко плавкі. Мають невелику густину (легші за воду). Добре проводять електричний струм і теплоту.

Лужні метали одновалентні. Вони взаємодіють з киснем повітря (зберігаються під шаром гасу), водою, неметалами і кислотами.  Б)Галогени («ті, що народжують солі»). Це такі елементи: Флуор F, Хлор СІ, Бром Вг, Іод І. Вони утворю ють прості речовини — типові неметали: фтор F₂ (світло-жовтий газ), хлор С1₂ (жовто-зелений газ), бром Вг₂ (червоно-бура рідина), йод І₂ (темно-фіолетові кристали). Ці речовини взаємодіють з воднем, метала ми і солями галогенвмісних кислот NaCl, NaBr, Nal (активніший галоген витісняє менш активний із його солей). Галогени відрізняються між собою відносною молекулярною масою, кількістю енергетичних рівнів (будова атома), хімічною активністю. Найактивніший з них Флуор F.

 В)Інертні гази (благородні гази, які входять до складу повітря). Це елементи Гелій Не, Неон Ne, Аргон Аг, Криптон Кг, Ксенон Хе. їх молекули одноатомні. Більшість із них не утворюють ніяких сполук.

2. Робота  із схемами.               Лужні метали

Li – Літій            зростає активність;

  Na – Натрій         зменшується температура плавлення

  К – Калій             зростає густина

Rb – Рубідій

Cs – Цезій                 

Галогени («солеродні»)
Прості речовини                                           Фізичні

властивості

F₂ – Флуор – світло-жовтий газ           зростає густина галогену,

Сl₂ – Хлор – жовто-зелений газ           збільшуютьсятемператури

Вr₂ – Бром – червоно-бура рідина      кипіння і плавлення,   

І₂ – Йод – темно-сіра кристалічна         зменшується реакційна здатність.

речовина                                                                       

Йод здатний до сублімації – переходить із твердого стану в газоподібний, минаючи рідкий стан.

Інертні гази

Не, Ne, Аr, Кr, Хе, Rn. Їхні молекули одноатомні. На відміну від усіх інших неме талів вони не утворюють сполук з воднем і металами.

Халькогени (що утворюють руди):              О, S, Se, Те, Ро.

V. Закріплення і систематизація знань.

1.Завдання  для самостійної роботи.            Напишіть рівняння реакцій, які відображають хімічні властивості лужних металів і галогенів.

VІ. Домашнє завдання.

1.Написати формули оксидів, гідроксидів, солей, до складу

яких входить Cs .

2. Під час взаємодії  з водою двовалентного металу масою  28г  виділяється водень об’ємом 44,8л. Який  це метал ?

Тема уроку: Періодичний закон Д.І.Менделєєва.Структура періодичної системи хімічних елементів

Мета уроку:розглянути структуру Періодичної системи,сформувати поняття про періоди і групи;сформувати вміння використовувати періодичну систему для пошуку інформації про хімічні елементи та їх властивості;виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку:комбінований

                                         Хід уроку

1.Оргнізаційний момент

2.Перевірка д.з.

3.Актуалізація опорних знань учнів

4.Вивчення нового матеріалу

 Д. І. Менделєєв, як і його попередники, основною характеристикою елемента вибрав його атомну масу. В книзі «Основи хімії» Д. І. Менделєєв писав: «Масса вещества есть именно такое свойство его, от которого должны находиться в зависимости все остальные свойства. Поэтому ближе или естественнее всего искать зависимость между свойствами и сходствами элементов, с одной стороны, и атомными их весами — с другой».На відміну від попередників, Д. І. Менделєєв шукав закономірність у зміні атомних мас не лише у хімічно схожих елементів, а також у несхожих. Наприклад, порівнюючи хімічні властивості відомих на той час галогенів, лужних і лужноземельних металів, Д. І. Менделєєв робить висновок, що при зростанні атомних мас елементів з переходом від галогенів до лужних металів, а потім до лужноземельних, хімічні властивості простих речовин кожного разу закономірно змінюються від неметалічних у галогенів до виражених металічних у лужних металів з їх наступним зменшенням у лужноземельних елементів. Властивості оксидів і гідроксидів цих елементів також змінюються періодично.

Таким чином, Д. І. Менделєєв довів, що при зростанні атомних мас хімічні властивості елементів та їх сполук, а також хімічні властивості відповідних простих речовин закономірно змінюються, періодично повторюючись через певне число елементів. Суть періодичного закону Д. І. Менделєєв виклав у 1869 році «Свойства простых тел, а также формы и свойства соединений элементов находятся в периодической зависимости от величину атомных весов элементов». Слід зазначити, що з 1954 року замість терміна «атомна вага» використовують — «атомна маса».

Періодичне повторення властивостей елементів та їх сполук стає наочнішим, якщо розмістити елементи у вигляді таблиці — періодичної системи.

Суть періодичної системи полягає в тому, що при розміщенні всіх елементів у ряд в міру зростання атомної маси цей ряд можна поділити на періоди, у межах яких хімічні та деякі фізичні властивості простих речовин елементів монотонно змінюються від виражених металічних до типових неметалічних і закінчується період інертним газом. З переходом від періоду до періоду відбувається стрибкоподібна зміна властивостей елементів та їх сполук.

У 1871 році Д. І. Менделєєв для досягнення більшої відповідності хімічних властивостей елементів та їх сполук змінив у періодичній системі положення 17 елементів, які були розміщені відповідно до зростання їх атомних мас. Наступні експериментальні дані по уточненню атомних мас елементів підтвердили вірність внесених Д. І. Менделєєвим поправок.

На основі відкритого періодичного закону і створеної періодичної системи Д. І. Менделєєв передбачив існування шести невідомих елементів, які повинні були зайняти вільні комірки у періодичній таблиці, та описав їх властивості. Три елементи незабаром були відкриті — скандій, галій і германій. їх властивості та властивості утворених ними сполук були дуже близькі до описаних. Згодом були відкриті ще три передбачені Д. І. Менделєєвим елементи — технецій, реній та полоній.

Відкриття періодичного закону сприяло подальшому бурхливому розвитку хімії: за наступні 30 років було відкрито 20 нових елементів.

У 1920 році англійський фізик Д. Чедвік визначив заряди ядер деяких хімічних елементів. В усіх випадках знайдені Д. Чсдізіком значення зарядів ядер співпадали з величиною Z y формулі закону Мозлі.На основі робіт Мозлі встановлено, що дійсною причиною періодичної зміни властивостей елементів є не атомні маси, а позитивні заряди ядер атомів, які чисельно дорівнюють атомним номерам елементів. Тому періодичний закон формулюють так:властивості хімічних елементів, також форми та властивості їх сполук, знаходяться у періодичній залежності від величини заряду ядер їх атомів.Дослідження Мозлі підтвердили правильність розміщення у періодичній системі елементів, які за значенням атомних мас знаходились не на своїх місцях. Так, враховуючи хімічні властивості, кобальт (А_r = 58,9) був поставлений Менделєєвим перед нікелем (А_r = 58,7), телур (А_r = 127,6) перед йодом (А_r = 126,9), а аргон (А_r = 39,9) перед калієм (А_r = 39,1). Після визначення зарядів ядер елементів виявилося, що усі вказані елементи розміщені у періодичній системі за значенням їх атомних номерів.

Опис періодичної системи

Періодична система елементів є графічним відображенням періодичного закону. На сьогодні вона містить 110 елементів. Вже є дані про одержання 111, 112 та 114 елементів. На відміну від інших важких елементів, період напіврозпаду яких вимірюється в долях секунди, елемент з атомним номером 114, який одержали російські вчені Інституту ядерних досліджень, є довгожителем. Його період напіврозпаду близько 30 секунд, атомна маса дорівнює 289.

Перший варіант періодичної системи, запропонований Д. І. Менделєєвим у 1869 році, мав довгу форму, тобто в ній періоди були розміщені в одну строчку. 

У грудні 1870 року Д. І. Менделєєв опублікував другий варіант періодичної системи — коротку форму, в якій періоди ділилися на ряди, а групи — на головну і побічну підгрупи. 

Існують більше 500 варіантів періодичної системи, однак кращими залишаються варіанти, запропоновані Д. І. Менделєєвим. Суттєвим недоліком короткої форми періодичної системи є існування в одній групі несхожих елементів, тобто елементів головних і побічних підгруп, які дуже відрізняються за хімічними властивостями. Тому також використовують довгу форму періодичної системи. Недоліком цієї форми системи є її розтягненість. Щоб зробити довгу форму періодичної системи більш компактною, виносять лантаноїди з шостого періоду та актиноїди з сьомого і розміщують їх окремо під періодичною таблицею. Такий варіант періодичної системи називаютьнапівдовгим.

У структурі періодичної системи перш за все виділяють періоди. Це горизонтальні ряди елементів періодичної системи, в яких властивості елементів змінюються від типових металічних до виражених неметалічних. Періодична система містить сім періодів — три коротких і чотири довгих, які нумерують арабськими цифрами. Перший період містить всього два елементи — водень і гелій. Наступні два періоди також короткі, кожен містить по вісім елементів. Елементи цих періодів називають типовими, їх властивості закономірно змінюються від типового металу до інертного газу. Четвертий і п'ятий періоди складаються з 18 елементів кожний, шостий — дуже довгий і містить 32 елементи. Услід за шостим періодом іде незавершений сьомий. Періодична система елементів містить 10 рядів. Перші три періоди періодичної системи складаються з одного ряду, великі періоди — четвертий, п'ятий і шостий містять по два ряди кожний. У сьомому періоді знаходиться один ряд, який включає 24 елементи. Кожний великий період складається з парного і непарного рядів. Парні ряди містять елементи метали, у непарних рядах великих періодів властивості елементів змінюються так, як у типових елементів, тобто від металічних до виражених неметалічних.

У шостому періоді знаходяться 14 елементів, які називають лантаноїдами, тобто подібними до лантану. Ці елементи ідуть услід за лантаном і схожі з ним за хімічними властивостями. Аналогічно сьомий період також містить 14 елементів, які називають актиноїдами, тобто тими, які розташовані за актинієм. За хімічними властивостями актиноїди схожі на лантаноїди, але горизонтальна схожіть властивостей елементів у них менш виражена.

Вертикальні стовпці періодичної системи, які містять елементи, схожі за хімічними властивостями, називають групами. Групи нумерують римськими цифрами з літерами А та В. Інколи групи І А та 1 В називають, відповідно, головною та побічною підгрупами. Підгрупи, які складаються з типових елементів і s- та р-елементів парних рядів великих періодів, називаютьголовними підгрупами, d- та f-елементи непарних рядів великих періодів складають побічні підгрупи. Головна підгрупа позначається літерою А, побічна — літерою В.

5.Узагальнення і систематизація знань

Робота з таблицею

6.Підбиття підсумків уроку

7.Домашнє завдання

Тема уроку: Будова атома.   Склад атомних ядер ( протони й нейтрони)

  Мета уроку:   продовжити знайомство з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва;  на основі знань про будову атома розкрити фізичний зміст порядкового номера елемента;  розширити знання учнів про радіоактивність і будову атома;  підвести учнів до сучасного формулювання періодичного закону;  формувати вміння характеризувати хімічні елементи за положенням у періодичній системі хімічних елементів;  обчислювати кількості протонів, нейтронів і електронів у атомі;    забезпечити розвиток розумових здібностей учнів, їхні вміння користуватися прийомами логічного мислення, вміння спостерігати і пояснювати хімічні явища;  розвивати екологічне мислення;  фор­мувати екологічну культуру та мислення учнів;  формувати уявлення про матеріальну єдність світу й можливість його пізнання. Виховна мета:  виховувати наполегливість, працьовитість, самостійність;  плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки;  виховувати в учнів творчий тип мислення;  зацікавити учнів у вивченні даного предмету, використовуючи приклади із життя.                               

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань     

                                                   Хід уроку

I.                   Організаційний етап.    

II.                     II. Перевірка домашнього завдання

III.                    III. Актуалізація опорних знань.     

IV.               Фронтальна бесіда: 1). Що називається періодом? Що мають спільного й чим відрізняються великі періоди від малих? (Період – це горизонтальний ряд хімічних елементів, розташованих в порядку зростання їх атомних мас, який починається лужним елементом і закінчується інертним елементом. Як малі, так і великі періоди складаються з рядів, проте малі періоди складаються з одного ряду, а великі – з 2-х). 2). Що називається групою? ( Група – це вертикальний стовпчик хімічних елементів, які об’єднані подібними хімічними властивостями). 3). Яким чином змінюються властивості хімічних елементів в межах періоду? ( В межах періоду властивості елементів змінюються від металічних через амфотерні до неметалічних. При чому зміна властивостей в межах малих періодів спостерігається швидше, ніж в межах великих.) 4). Яким чином змінюються властивості хімічних елементів в межах групи? ( В межах групи при русі згори донизу металічні властивості посилюються, а неметалічні послаблюються). Під час фронтальної бесіди планується використання таблиці «Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва» в якості унаочнення.       

V.                Вивчення нового матеріалу. А тепер мені хтось нагадає, як читається періодичний закон Д. І. Менделєєва…..Дякую. А сьогодні цей закон ми розглянемо з точки зору будови атома. а). Дослідження будови атома. Термін «атом» виник ще в античному світі й у перекладі з грецької означає «неподільний». Тривалий час у науці панувала думка, що атом не підлягає подальшому поділу на частинки. Під час хімічних реакцій дійсно нові атоми не утворюються, а переходять зі складу одних речовин до складу інших. Але це не поширюється на таке явище як радіоактивність. Радіоактивністю називають самодовільний розпад нестійких атомних ядер, який супроводжується радіоактивним випромінюванням. Промінь латинською мовою означає «радіус». Тому фізик і хімік Марія Склодовська – Кюрі запропонувала назвати речовини, що випромінюють невидимі промені, радіоактивними, а саме випромінювання – радіоактиним. Вперше це явище виявив у 1896 році французький фізик Анрі Беккерель, працюючи з урановими рудами. Учений виявив, що шматочок уранової руди випромінював невідомі на той час невидимі оком промені, від яких чорний папір фотоплівку не захищав. Загорнута у нього фотоплівка була надійно захищена від сонячних променів, але засвічувалась, якщо на папір клали шматочок уранової руди.  Так було виялено радіоактивні властивості Урану. Ернест Резерфорд встановив, що у магнітному чи електричному полі радіоактивне випромінювання розділяється на три пучки, як показано на мал. 20 (с. 143 [5]), мал. 10 (с. 120 [6].  Ці промені були названі першими буквами грецького алафавіту α- (альфа),β- (бета),γ- (гама) променями.  α- промені виявились потоком позитивно заряджених частинок з масою атома Гелію, β- промені – потоком негативно заряджених електронів, γ- промені – потоком настільки коротких хвиль, що, на відміну від світлових, вони є невидимими. Випромінювання характеризується йонізуючою можливістю проникнення (визначається шляхом, який частинка може пройти в речовині до остаточної зупинки).  α- частинка – на 1см2 утворюється 25 тис. пар йонів, довжина шляху – 2-3 см і зупиняється. (може захистити картон).  β- частинка – на 1 см2 утворюється 100 тис. пар йонів, довжина шляху – кілька метрів ( може захистити цегляна стіна).  γ- частинка – найбільша можливість випромінювання й довжина пробігу (можуть захистити двометрові стіни, свинець). Умови випромінювання Доза Ефект Хронічне: упродовж кількох років 50 Бер Хронічна променева хвороба (катаракта – захворювання очей) Гостре одноразове 100 Бер Гостра променева хвороба Гостре одноразове ≥ 450 Бер Смерть ГДД для людей: 0,1 Бер на рік. Норми для продуктів харчування: 50 – 100 Бк на 1 кг (кількість атомів, що розпадаються за одиницю часу). Подальші дослідження вченого були націлені на розкриття будови атома. Пропускаючи α- частинки крізь тоненьки металеві пластинки, він виявив, що більшість з них проникає крізь пластинку, частина відхиляється під певними кутами від заданого їм прямолінійного руху, а частина (приблизно 1/10000) відскакує назад. Оскільки α- частинки заряджені позитивно, то їх поведінку учений пояснював тим, що їм заважають інші позитивно заряджені частинки. Такі результати досліду доводили, що більшість атомного простору не несе позитивного заряду. На цій підставі було зроблено висновок, що атоми складаються з позитивно зарядженої серцевини – ядра - та негативно заряджених електронів, розміщених за його межами. б). Планетарна модель будови атома. З відкриттям частинок, що входять до складу атома, постало питання про те, як ці частинки розміщені та пов’язані між собою в атомі. Е. Резерфорд запропонував модель будови атома, згідно з якою в центрі атома розміщено щільне ядро невеликих (порівняно з розмірами всього атома) розмірів, навколо якого бузупинно рухаються електрони. Запропонована Резерфордом (1909-1911р.р.) модель атома дістала назву ядерної, або планетарної. Відповідно до планетарної моделі атом складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, які рухаються навколо ядра коловими або еліптичними орбітами, як планети навколо Сонця. Заряд електрона – найменший із усіх відомих зарядів, його умовно прийнято таким, що дорівнює -1. Негативні заряди електронів урівноважуються позитивним зарядом ядра, а тому в цілому атом залишається незарядженим.       в). Подальші досягнення у вивченні будови атома. У 1920 році Е. Резерфорд ввів поняття про позитивно заряджену частинку у складі ядра – протон. Заряд протона за абсолютною величиною дорівнює заряду електрона, але має протилежний знак. Його умовно приймають таким, що дорівнює +1. У 1932 році англійський учений Джеймс Чедвік експериментально виявив у ядрі атома нейтральну частинку – нейтрон, маса якого дорінює масі протона. Радянський вчений Дмитро Іваненко та італієць Етторе Майоран обгрунтували, що нейтрони і протони формують атомне ядро і визначають масу атома. Таким чином, до складу атома входять: позитивно заряджені протони, негативно заряджені електрони та незаряджені (нейтральні) нейтрони. Протони прийнято позначати  p, нейтрони -  n, електрони -  e. Всі вони мають надзвичайно малу абсолютну масу, до того ж маса протона приблизно дорівнює масі нейтрона, тоді як маса електрона у 1836 раз менша за масу протона. Інформацію про будову атома та його складові вміщено в таблиці (с. 144, [5]), (с. 124 [6]). Будова і складові частинки атома. Частинка та її розміщення в атомі Відносна маса (а.о.м.) Абсолютна Маса, кг Заряд (в одиницях елементарного заряду) Протон ( p), у ядрі 1 1,627·10-27 +1 Нейтрон ( n), у ядрі 1 1,625·10-27 0 Електрон (е), в електронній оболонці 1/1836 9,109·10-31 -1 (Учнями повторюється почуте про будову ядра за допомогою плакату “Модель будови атома”) Незважаючи на те, що ядро має у десятки тисяч разів менші розміри за електронну оболонку, основна маса атома зосереджена саме в ньому. При обчисленні відносної атомої маси елемента масою електронів нехтують. A = Z + N, де А – нуклонне число, що показує сумарну кількість протонів та нейтронів; Z – число протонів; N – число нейтронів. Як виявилось, порядковий номер елемента у періодичній системі і число протонів у ядрі його атома збігаються. Наприклад, порядковий номер Кальцію дорівнює 20 і ядро атома Кальцію містить 20 протонів . Число протонів у ядрі, яке збігається з порядковим номером елемента у періодичній системі, називають протонним числом. А загальна кількість протонів і нейтронів в атомі дістала назву нуклонного числа. Назва протонного числа походить від назви позитивно заряджених частинок протонів, назва нуклонного числа – від латинської назви ядра нуклеус. г). Фізичний зміст порядкового номера і сучасне формулювання періодичного закону. Всі хімічні елементи розміщені у періодичній системі за порядком зростання заряду ядер їх атомів. Тобто, порядковий номер елемента у періодичній системі вказує на таку його важливу характеристику, як величина заряду ядра атома. А оскільки позитивний заряд ядра урівноважується негативним зарядом електронів, що входить до складу електронної оболонки атома, то порядковий номер елемента вказує також на число електронів в атомі. Завдяки дослідженням фізиків було сформульовано сучасне визначення періодичного закону: Властивості елементів, а також уторених ними сполук перебувають у періодичній залежності від величини зарядів ядер їх атомів. У цьому полягає фізична суть періодичного закону.       д) Стан електронів в атомі. Планетарна модель будови атома не пояснювала характер розподілу електронів у навколоядерному просторі, що дістав назву електронної оболонки атома. Відповідно до цієї моделі електрони під час обертання навколо ядра мали б втрачати енергію і з часом падати на ядро, чого в дійсності не спостерігається.Сучасна модель атома (орбітальна або квантово-механічна), зберігши уявлення про те, що в центрі атома перебуває позитивно заряджене ядро, не тільки математично описує рух електрона в атомі, а й дає наочне уявлення про будову електронної оболонки атома. Рух електрона в атомі не можна описати певною траєкторією, а можна лише розглядати деякий об’єм простору, в якому перебуває електрон. Ймовірність перебування електрона в ядрі дорівнює нулю. В міру віддалення від ядра вона швидко зростає й на деякій відстані від ядра досягає максимуму, після чого поступово зменшується. Було введено припущення про атомну орбіталь. Атомна орбіталь – це геометричний образ, який відповідає об’єму простору навколо ядра, ймовірність перебування електрона в якому дорівнює -90- 95% . Одержане в уявному експерименті наочне зображення ймовірності перебування електронів в атомному просторі називається електронною хмарою. Електронна хмара – це наочне зображення атомної орбіталі. Електронні хмари бувають сферичної форми (s-електрон), схожі на об’ємну вісімку (р-електрон). Існують також електронні хмари зі складнішою конфігурацією (d-, f- електрони). ( Вигляд електронних хмар демонструється учням на плакаті “Сучасні уявлення про вигляд електронних орбіталей атомів”). Більш детально з уявленнями про електронні хмари й розподіл електронів в атомі ви дізнаєтесь на наступних уроках. V. Узагальнення та систематизація знань учнів.  Робота біля дошки. (2 учні)  Обчисліть число протонів та нейтронів у елементі, використовуючи періодичну систему: елементи № 5, 13. ( Елемент з порядковим номером 5 – Бор. Хімічний символ – В. Число протонів співпадає з порядковим номером – 5, число нейтронів дорівнює різниці атомної маси і числа протонів: 11 – 5 = 6. Елемент з порядковим номером 13 – Алюміній. Хімічний символ – Al. Число протонів співпадає з порядковим номером – 13, число нейтронів дорівнює різниці атомної маси і числа протонів: 27 – 13 = 14.) Фронтальна бесіда.  Що можна визначити в будові атома за порядковим номером елемента? ( За порядковим номером елемента визначають заряд ядра, кількість протонів та електронів в атомі елемента).  Визначте число електронів в електронній оболонці атома Мангану. ( Порядковий номер елемента – 25, отже кількість електронів дорівнює 25).  Укажіть заряди ядер атомів Титану і Хрому. ( Заряд ядра Титану – 22, а Хрому – 24, - відповідно до їх порядкових номерів).  Як визначити кількість нейтронів в ядрі атома елемента? (Слід від відносної атомної маси елемента відняти протонне число).  Які елементарні заряди мають протон, нейтрон і електрон? ( Протон має заряд +1, електрон  -1, а нейтрон – 0).

VI.             Домашнє завдання та підбиття підсумків уроку.  

Тема уроку: Протонне число. Нуклонне число

Мета уроку:розглянути склад ядер атомів;сформувати поняття:протонне число та нейтронне число;поглибити знання про хімічний елемент;виховувати культуру наукового мислення.

Тип уроку: комбінований

                           Хід уроку

1.Організаційний момент

2.Перевірка д.з

3.Актуалізація опорних знань учнів

4.Вивчення нового матеріалу

Одним з видів матерії є речовина, з якої утворюються прості й складні тіла. Складові частини цих тіл — атоми різноманітних хімічних елементів.

Атом — це найменша частина хімічного елемента, яка зберігає всі його хімічні властивості; складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів (е, е^-).

Ядро — центральна позитивно заряджена частина атома — складається з нуклонів: позитивно заряджених протонів (позначається ¹₁р, р⁺, або просто р) і електронейтральних нейтронів (¹₀n, n⁰, або n).

Кількість протонів (протонне число Z) визначає належність атома до певного хімічного елемента, який займає відповідну комірку в періодичній таблиці Менделєєва, і атомний номер (позначається нижнім лівим індексом біля символу хімічного елемента: ₈O, ₁₈Ar, ₅₀Sn).

Оскільки нейтрон є електронейтральною частинкою, заряд ядра атома визначається кількістю протонів у ядрі. Заряд ядра атома — величина постійна і є головною кількісною характеристикою атома.

В атомі кількість протонів збігається з кількістю електронів. Отже, атом у цілому є електронейтральним. Коли їхні кількості не збігаються (унаслідок зміни кількості електронів), тоді атом отримує якийсь електричний заряд — негативний чи позитивний. Тому його називають відповідно аніоном (Сl^-, ОН^-), катіоном (Fe³⁺,NH₄⁺) або просто іоном (йоном).

Основна маса атома зосереджена в ядрі та визначається загальною кількістю протонів Z і нейтронів N. Їхні маси однакові лише приблизно і співпадають з атомною одиницею маси. Маса електрона майже у 2000 разів менша за масу нуклона. Сума протонів і нейтронів становить нуклонне число А (А = Z + N),позначається:

1) верхнім лівим індексом біля символу хімічного елемента — ¹⁶О, ⁴⁰Ar, ¹¹⁹Snабо

2) числом після назви елемента (через дефіс) — Уран-238, Плутоній-244.

Найчастіше використовують позначення з обома індексами: ⁷₃Li, ¹⁴₇N, ⁴⁰₁₈Аr.

5.узагальнення і систематизація знань

6.Підбиття підсумків уроку

7.Домашнє завдання

Тема уроку:Ізотопи.Нуклід

Мета уроку:сформувати поняття про ізотопи та нукліди;ознайомити учнів з природою радіоактивного випромінювання,його шкідливим впливом на здоров’я людини;виховувати культуру наукового мовлення

Тип уроку:комбінований

                                         Хід уроку

1.Організаційний момент

2.Перевірка д.з

3.Актуалізація опрних знань учнів

4.Вивчення нового матеріалу

Якщо нукліди належать одному й тому самому хімічному елементу і мають однакову кількість протонів, але різняться за кількістю нейтронів, то вони називаються ізотопними нуклідами, або просто ізотопами (від гр. ізос — однаковий і топос — місце).

Ізотопи — це нукліди одного хімічного елемента, які мають однакове протонне число (заряд ядра).
Позначення нуклідів Оксигену:
Оксиген-16, Оксиген-17, Оксиген-18 або ¹⁶О, ¹⁷О,¹⁸О

Зверни увагу, термін «ізотопи» вживається лише у множині (застаріле «ізотоп» і є нуклід). Наприклад, природний Оксиген, крім нуклідів ¹⁶О, містить ще атоми з нуклонними числами 17 і 18. Це означає, що в природному Оксигені є різні види атомів, які в ядрі містять однакову кількість протонів (по 8), але різну кількість нейтронів (відповідно 8, 9, 10). Саме тому вони й різняться між собою атомною масою. Зазначені нукліди ¹⁶О, ¹⁷О,¹⁸О і є ізотопами Оксигену.
Назви і символи ізотопів збігаються з назвами і символами відповідного хімічного елемента. Виняток становлять лише ізотопи найлегшого з елементів — Гідрогену. Вони мають нуклонні числа 1, 2, 3 і власні назви та символи (табл. 13).

Таблиця 13. Ізотопи Гідрогену й Карбону


Відкриття ізотопів дало змогу поглибити знання про хімічний елемент як вид атомів, що характеризується однаковим протонним числом (зарядом ядра).
Звичайно в природі більшість хімічних елементів існує у вигляді ізотопів. Тому відносна атомна маса таких елементів визначається величинами відносних атомних мас кожного з нуклідів з урахуванням їх масової частки в природі. Наприклад, елемент Оксиген являє собою суміш ізотопів — нуклідів ¹⁶О 99,757 %, ¹⁷О 0,039 % і ¹⁸О 0,204 %. Аби знайти відносну атомну масу Оксигену, треба:

Заокруглюємо знайдене середнє значення, виходить А_r(0) = 16.
Відносна атомна маса елемента в періодичній системі — це середнє значення атомних мас його ізотопів з урахуванням їх масових часток у природному елементі
Саме тому, що майже всі елементи — це суміші нуклідів, їх відносні атомні маси не цілочислові, а дробові.
Але ти можеш заперечити, чому ж тоді відносна атомна маса таких елементів як Натрій, Алюміній, Фосфор, Флуор, які не мають ізотопів, не є цілочисловою, а лише наближається до неї? Це пояснюється тим, що Карбон, який береться за точку відліку атомних мас інших елементів, сам складається з двох природних ізотопів ¹²С і ¹³С, а для визначення відносної атомної маси береться один із природних ізотопів, саме ¹²С, або Карбон-12.
Оскільки ізотопи певного елемента мають однакове протонне число (заряд ядра), а отже, й однакове число електронів, які однаково розміщені за енергетичними рівнями, то їх хімічні властивості також практично однакові. Тому можна говорити про хімічні властивості, наприклад Хлору, не беручи до уваги його ізотопний склад.

 
Ізотопи (окремі нукліди) поділяють на стабільні і радіоактивні (радіонукліди). Стабільні нукліди мають усі «парні» елементи і більшість «непарних» з протонним числом (зарядом ядра) < 83. Нукліди всіх елементів, розміщених у періодичній системі після Вісмуту, радіоактивні.

5.Узагальнення вивченого матеріалу

6.Підбиття підсумків уроку

7.Домашнє завдання

Тема.   Розв’язування задач

Мета.

-       вдосконалювати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати теоретичні знання для прогнозування;

-       повторити і узагальнити основні поняття з теми, закріпити вміння за електронною формулою атома визначати хімічний символ елементу, положення його в ПСХЕМ, закріпити навички розв’язування вправ, роботи з лабораторним обладнанням;

-       стимулювати пізнавальну активність учнів, інтерес до предмету, формувати здоров’язберігаючу компетентність (раціональне планування часу, розвиток наполегливості та працелюбності, здатності обирати оптимальні рішення.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань

Хід  уроку

І. Організаційний етап

Пусть зимний день с метелями
Не навевает грусть –
Таблицу Менделеева

Я знаю наизусть.

Зачем ее я выучил?

Могу сказать зачем.

В ней стройность и величие

Любимейших поэм.

Без многословья книжного

В ней смысла торжество.
И элемента лишнего
В ней нет ни одного.
В ней пробужденье дерева
И вешних льдинок  хруст.
Таблицу Менделеева

Я знаю наизусть

... И каждый знак её взлелеяв
Суровым именем своим,
Поведал миру Менделеев

В природе понятое им...

(А. Чивилихин)

 (Н.Гладков)

Дійсно, таблиця Менделєєва - це наш путівник по країні хімії, наш рятівник у "хімічно складних" ситуаціях. Тільки потрібно зуміти побачити все, що в ній написано і не написано, треба вміти читати між рядків.

Сьогодні наступні 45 хвилин ми з вами проведемо разом біля таблиці Менделєєва.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.    Розминка. (Працюємо фронтально з таблицею елементів)

1.     Який елемент названий на честь Д.І. Менделєєва? (101 Менделевій)

Елемент №101 був вперше отриманий на початку 1955 р. в Радіаційній лабораторії Каліфорнійського університету групою американських учених.

2.     Який елемент справжній гігант? (Титан)

3.     Який елемент не має «постійної прописки» в таблиці? (Н)

4.     Який елемент названий на честь Росії? (Рутеній)

5.     Який елемент «говорить російською мовою», що він,  це не він . (Неон)

6.     Який елемент обертається довкола сонця? (Hg)

7.Яке формулювання Періодичного закону дав Д.І. Менделєєв?

8.Як звучить сучасне формулювання закону?

Звичайно, вклад Д.І. Менделєєва в розвиток хімії величезний, але він працював над проблемою класифікації елементів не один. І до нього, і після нього були зроблені відкриття, що дозволили розкрити сутність закону і підтвердити ті дані, які Менделєєв міг лише передбачати.

2. Учені-хіміки.

(на дошці - портрети учених)

1.     Англійський і французький учений, що довели, що електрони негативно заряджені. (Джозеф Томсон і Жан Перрен)

2.     Один з них обчислив швидкість електрона і його масу. (300 тис. км/с, в 2 тис. разів легше за водень). (Джозеф Томсон)

3.     До цих пір використовується модель атома, запропонована в 1911г. Який учений її запропонував? (Ернест Резерфорд)

4.     Ірландський учений, що запропонував назвати частки, що переносять електрику, – електронами. Грец. – “янтар” ( 1891 г Джордж Джонстон Стогні)

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань

 Що є графічним зображенням періодичного Закону? (Періодична таблиця Д.І. Менделєєва)

1.    Експрес-іспит.

 (Вчитель по черзі пропонує учням  питання,фіксуючи правильність відповіді. Кожен учень повинен відповісти один раз.)

1.    Яку інформацію про будову атома дає.:

·        Порядковий номер елементу

·        Номер групи

·        Номер періоду

2.    Як визначити, користуючись таблицею Менделєєва:

·        Число протонів в атомі

·        Число нейтронів

·        Число електронів

·        Заряд ядра атома

·        Кількість енергетичних рівнів

·        Кількість електронів на зовнішньому рівні

Фізкультхвилинка. Ці вправи допоможуть зняти втому очей, напругу шиї, спини після роботи за столом: «Ледачі вісімки», «Подвійні малюнки»

«Ледачі вісімки»

1. Уявіть перед собою на рівні очей вісімку, яка лежить на боці (знак нескінченності). Її центр проходить на рівні перенісся.

2. Витягніть вперед руку, трохи зігнуту в лікті. Стисніть пальці в кулак, великий палець підніміть вгору. Ведіть рукою в повітрі від центру вліво-вгору проти годинникової стрілки, по колу вниз і знову в центр. Продовжуйте «малювати» вправо-вгору, повертаючись у вихідну точку. Рух повинен бути плавним і безперервним. За великим пальцем слідкуйте очима, голова залишається нерухомою. Повторити три рази кожною рукою.

3. З'єднайте руки в замок. Знову малюємо ледачу вісімку і стежимо поглядом за пальцями. Повторити три рази.

«Подвійні малюнки»

1. Вихідна поза - обидві руки вільно випрямлені перед собою. Уявіть, що в руках по олівцю, а перед вами - полотно.

2. Одночасно двома руками від центру починайте малювати на уявному полотні дзеркальні зображення. Сюжет не має значення, але малюнки повинні розташовуватися у верхній і нижній частинах полотна. Тіло розслаблено, дихання в природному темпі, рухи рук вільні.

Варіанти: малюємо крейдою або маркерами на дошці, пастеллю на папері, прикріпленою на рівні очей. Вправи рекомендуються робити без окулярів, щоб вони не обмежували поле зору.

Що нам дає знання періодичного закону? Як практично його
можнаа використовувати? ( відповіді учнів)

2.    Дослідницька робота

Завдання 1. На підставі аналізу будови атома з’ясувати вірогідність існування сполук гелію, неону, аргону в природі або можливості їх синтезу людиною. 

Група хіміків-теоретиків отримує завдання та форму звіту (додаток 1), за необхідністю вчитель надає інструкцію (додаток2), додаткові матеріали (додаток 3).

Завдання 2. Перевірити дослідним шляхом наступне положення: «Із зростанням порядкового номеру в підгрупах неметалічні властивості елементів зменшуються»(на прикладі підгрупи галогенів)

Група хіміків-експериментаторів отримує інструкцію (додатки 4,5) виконує дослід, складає звіт

Поки групи зайняті науковою діяльністю  продовжимо свою роботу біля періодичної системи

Завдання 3.

а) Серед наведених електронних конфігурацій вкажіть ті, які не можуть існувати:
1р³, Зр⁶, 5d², 3р², 5d²,3р⁷,2р⁴  Поясніть свій вибір.

б) Чим відрізняються за своїм складом ядра атомів наступних ізотопів:

¹²С та ¹³С;           ³⁹К, ⁴¹К та ⁴²К

Що у них спільного?

в) Виходячи з положення германію, молібдену в періодичній таблиці,
складіть формули їх водневих сполук та оксидів, що відповідають їх вищій валентності.

г) Перерахуйте всі можливі валентності атома хлору у збудженому та незбудженому станах. Відповідь обґрунтуйте схемами розподілу електронів по рівнях і підрівнях.

3.     Звіти науково-дослідних груп. Демонстрація досліду. Підведення підсумків роботи.

4.     Контроль засвоєння матеріалу «Так – Ні»

Чи вірне твердження:

1.     Ядро атома хімічного елементу заряджене негативно.

2.     Сума числа протонів і нейтронів називається масовим числом атома.

3.     На s – підрівні завжди розташовано два електрони.

4.     Електрони заряджені позитивно.

5.     d-елементи мають змінну валентність.

6.     Число протонів в ядрі дорівнює числу електронів, що обертаються довкола ядра.

7.     Атом будь-якого хімічного елементу нейтральний.

8.     У ядрі Сульфура  16 протонів.

9.     Кількість нейтронів в ядрі дорівнює номеру групи.

10.                       Період – це горизонтальний ряд хімічних елементів.

Взаємоперевірка за зразком.

IV. Домашнє завдання

Знайти вірші або вислови відомих людей про значення періодичного закону.

V. Підбиття підсумків уроку

Коментоване оцінювання роботи учнів

         7 серпня 1887 року повітряна куля, наповнена воднем,
піднялася над хмарами на висоту більше трьох кілометрів.

У корзині кулі знаходився пілот і одночасно дослідник, який спостерігав сонячне затемнення і перевіряв роботу чисельних приладів, в тому числі барометра його власної конструкції. Барометр дозволяв швидко визначити відстань від кулі до Землі по величині атмосферного тиску.

Гнана вітром, куля пролетіла понад 100 км. Сміливому пілоту-досліднику і єдиному учасникові цього вдалого, на щастя,
польоту були 53 роки. Його звали Д.І.Менделєєв.

Нелегкий тягар всесвітньої слави творця періодичного закону, який він відкрив у 1869 році, ніскільки не вплинув на невпинне і мужнє прагнення до пізнання невідомого, що все життя володіло великим хіміком.
         І вам я бажаю жадання пізнання, безпомилкової інтуїції, хай кожен вибере правильно свою стежку, свою дорогу, свою науку.
Спасибі за співпрацю та гарні відповіді.

Хочу завершити урок рядками з віршу російського поета С.Щипачова:

Другого ничего в природе нет

Ни здесь, ни там, в космических глубинах:

Все – от песчинок малых до планет –

Из элементов состоит единых.

Как формула, как график, трудовой,
Строй Менделеевской системы строгий.
Вокруг тебя творится мир живой.
Входи в него, вдыхай, руками трогай.

Тут мало оптикой поможешь глазу,
Тут мысль пытливая всего верней.
Пылинку и увидишь-то не сразу
Глубины мирозданья скрыты в ней.

Будь то вода, что поле оросила,
Будь то железо, медь или гранит,
Всё страшную космическую силу,
Закованную в атомы, хранит.

Тема уроку: Тематична контрольна робота № 1 з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.Будова атома»

Мета уроку:виявити рівень засвоєння основних понять,термінів,правил;визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми

Тип уроку:контроль і коригування знань,умінь і навичок

                                                   Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Письмова контрольна робота

Варіант 1

Рівень І

1.Якою літерою позначають відносну молекулярну масу:

А) М;

Б) Mr;

В) Т.

2.До простих речовин належать:

А) О;

Б)  КОН;

В)  К;

Г)  І2.

3.Якою літерою позначають електрони:

А) е;

Б)  р;

В) с.

Рівень ІІ

4.Обчисліть відносні молекулярні маси таких речовин:

    HNO3,H2SO4,H3PO4.

5.Сформулюйте Періодичний зокан хімічних елементів.

Рівень ІІІ

6.Обчисліть масові частки елементів у молекулі вуглекислого газу.

7.Розрахуйте протонне та нейтронне число Оксигену.

Рівень ІV

8.Заповніть таблицю

Назва сімейства елементів	Хімічні елементи,що входять до складу сімейства	Загальна формула вищого оксиду	Загальна формула леткої сполуки з Гідрогеном
Лужні метали
Лужноземельні метали
Халькогени
Галогени
Інертні гази

Варіант 2

Рівень І

1.Якою літерою позначають відносну  атомну  масу:

А) М;

Б) Аr;

В) Т.

2.До складних речовин належать:

А) О;

Б)  КОН;

В)  Н;

Г)  КІ .

3.Якою літерою позначають протони:

А) е;

Б)  р;

В) с.

Рівень ІІ

4.Обчисліть відносні молекулярні маси таких речовин:

    HNO2,H2SO3,H2PO4.

5.Сформулюйте Періодичний зокан хімічних елементів.

Рівень ІІІ

6.Обчисліть масові частки елементів у молекулі води.

7.Розрахуйте протонне та нейтронне число Нітрогену.

Рівень ІV

8.Заповніть таблицю

Назва сімейства елементів	Хімічні елементи,що входять до складу сімейства	Загальна формула вищого оксиду	Загальна формула леткої сполуки з Гідрогеном
Лужні метали
Лужноземельні метали
Халькогени
Галогени
Інертні гази

Тематична контрольна робота  № 1 з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.Будова атома»

Варіант 1

Рівень І

1.Якою літерою позначають відносну молекулярну масу:

А) М;

Б) Mr;

В) Т.

2.До простих речовин належать:

А) О;

Б)  КОН;

В)  К;

Г)  І2.

3.Якою літерою позначають електрони:

А) е;

Б)  р;

В) с.

Рівень ІІ

4.Обчисліть відносні молекулярні маси таких речовин:

    HNO3,H2SO4,H3PO4.

5.Сформулюйте Періодичний зокан хімічних елементів.

Рівень ІІІ

6.Обчисліть масові частки елементів у молекулі вуглекислого газу.

7.Розрахуйте протонне та нейтронне число Оксигену.

Рівень ІV

8.Заповніть таблицю

Назва сімейства елементів	Хімічні елементи,що входять до складу сімейства	Загальна формула вищого оксиду	Загальна формула леткої сполуки з Гідрогеном
Лужні метали
Лужноземельні метали
Халькогени
Галогени
Інертні гази

Тематична контрольна робота № 1 з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.Будова атома»

Варіант 2

Рівень І

1.Якою літерою позначають відносну  атомну  масу:

А) М;

Б) Аr;

В) Т.

2.До складних речовин належать:

А) О;

Б)  КОН;

В)  Н;

Г)  КІ .

3.Якою літерою позначають протони:

А) е;

Б)  р;

В) с.

Рівень ІІ

4.Обчисліть відносні молекулярні маси таких речовин:

    HNO2,H2SO3,H2PO4.

5.Сформулюйте Періодичний зокан хімічних елементів.

Рівень ІІІ

6.Обчисліть масові частки елементів у молекулі води.

7.Розрахуйте протонне та нейтронне число Нітрогену.

Рівень ІV

8.Заповніть таблицю

Назва сімейства елементів	Хімічні елементи,що входять до складу сімейства	Загальна формула вищого оксиду	Загальна формула леткої сполуки з Гідрогеном
Лужні метали
Лужноземельні метали
Халькогени
Галогени
Інертні гази

Тема уроку: Сучасне формулювання періодичного закону.  

Навчальний проект «З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів»

Цілі уроку:  навчальні:  повторити і узагальнити знання про будову атома;  встановити рівень засвоєного матеріалу з теми: “Будова атома”  розширити знання про періодичну систему  Д.І. Менделєєва;  формувати поняття про ізотопи (стабільні і нестабільні), дати уточнене визначення поняття “хімічний елемент”, дати сучасне формування періодичного закону;  виховні:  формувати пізнавальний інтерес до фізики і хімії;  сприяти формуванню в учнів поваги до наукового пізнання цінності наукових знань для різних областей діяльності людини;  формувати вміння слухати своїх товаришів, працювати в колективі;  розвивальні:  розвивати вміння застосовувати набуті знання на практиці;  розвивати здібності, аналізувати, робити висновки, логічно розмірковувати, тобто сприяти розвитку інтелекту, творчих здібностей, розвитку уваги, пам’яті.

 .   Хід уроку

І. Організаційний етап  

Привітання з учнями;  

 ІІ. Перевірка домашнього завдання (Фронтальне опитування)

 Що означає термін атом? Термін атом виник ще в античному світі й у перекладі з грецької означає ”неподільний“. Атом – це електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого  атомного ядра і негативно заряджених електронів.  

Яке явище було відкрите при дослідженні будови атома? При дослідженні будови атома було відкрито явище радіоактивності.

  Що називають радіоактивністю? Радіоактивністю називають самодовільний розпад нестійких атомних ядер, який супроводжується радіоактивним випромінюванням.

  Які частинки випромінюють радіоактивні речовини? Ернест Резерфорд встановив, що  у магнітному чи електричному полі радіоактивне випромінювання розділяється на три пучки. Ці промені були названі першими буквами грецького алфавіту α- (альфа), β- (бета), γ- (гама) променями . α-промені виявилися потоком позитивно заряджених частинок з масою атома Гелію, β-промені потоком негативно заряджених електронів, γ-промені потоком настільки коротких хвиль, що, на відміну від світлових , вони є невидимими.  

В чому суть планетарної моделі  атома? Відповідно до планетарної моделі атом складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, які рухаються навколо ядра коловими або еліптичними орбітами, як планети навколо сонця.

 Які частинки формують ядро атома? Ядро атома формують протони і нейтрони.

  Що називається протонним числом? Число протонів у ядрі, яке збігається з порядковим номером елемента у періодичній системі, називають протонним числом. ІІІ. Мотивування навчальної діяльності учнів.

Бесіда. Д.І. Менделєєв взяв за основу класифікації атомну масу і розмістив хімічні елементи в порядку зростання їх атомних мас. Знайдіть елементи в періодичній системі: 1) № 18 і №19, 2) №27 і №28, 3) №52 і №53, 4) №90 і №91.

Чи вони відповідають основному критерію класифікації? Ні не відповідають. ІІ і ІІІ перестановку Д.І. Менделєєв зробив сам, але пояснити своїх дій він не міг. ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.      Перестановки в періодичній системі

2.       (Бесіда) Скажіть який би мала вигляд періодична система , якщо б не було перестановки І і ІІ? Аргон опинився б у родині лужних металів, а Калій у родині інертних елементів. Йод потрапив би у підгрупу Оксигену , а Телур у підгрупу  галогенів.

3.      2. Фізичний зміст порядкового номера і сучасного формулювання  періодичного закону. (Розповідь учителя, бесіда) У 1913-1914 роках англійський фізик Генрі Мозлі  експериментально довів, що хімічні елементи розміщені у періодичній системі хімічних елементів за порядком зростання заряду ядер їх атомів. Отже,

4.       сучасне формулювання періодичного закону таке: властивості елементів а також утворених ними сполук перебувають у періодичній залежності від величини зарядів ядер їх атомів. (Заряд ядра атома елементів чисельно дорівнює порядковому номеру – це і є фізичний зміст порядкового номера.)  

5.                                                    (Робота з підручником самостійно)   Проблемне питання: маса атома – це маса ядра атома, що складається з протонів і нейтронів маса яких цілі числа –

6.                                          1. Зверніть увагу на періодичну систему. В яких одиницях виражена відносна атомна маса елементів? Чи це цілі числа? Звідки взялися дробові числа? Для того щоб це зрозуміти, прочитайте статтю “Поняття про ізотопи” на стор.        а)    Що називають ізотопами?              Різновиди атомів одного і того самого елемента , які мають однаковий заряд ядра, різні нуклонні числа, називаються ізотопами. б)   Яке сучасне визначення хімічного елемента?     (Розповідь вчителя з елементами бесіди) Гідроген має три ізотопи (,,), які співвідносяться як 7000:1:1. Оксиген має три ізотопи (,,), які співвідносяться як 3000:1:6. Атомні маси елементів у періодичній системі є середнім значенням масових чисел сумішей ізотопів. Отже, хімічний елемент – це вид атомів з однаковим зарядом ядра. 4. Види  ізотопів (робота з підручником) .  На які групи поділяють ізотопи за походженням? Ізотопи за походженням поділяють на природні і штучні.  Які ізотопи називають природніми, а які називаються штучними.? Природні ізотопи – це ізотопи, які існують у природі. Штучні ізотопи – це такі, що не трапляються у природі, а утворюються під час ядерних реакцій.  Які реакції називаються ядерними? Ядерні реакції – єдині реакції, під час яких відбуваються зміни в ядрі атома, що призводять до утворення атомів інших елементів і супроводжуються радіоактивним випромінюванням. + , + + .  Які ви знаєте природні радіоактивні елементи? (Полоній, Радон, Радій, Актиній, Торій, Протактиній, Уран).   мають дуже велике значення в одержанні різних полімерних матеріалів полібутилену, поліізоамілену, полівінілциклогексану та інших цінних матеріалів. Дуже перспективним виявився радіаційний спосіб одержання резини з каучуку без застосування сірки.